Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. Котл. Ен. VI. 62. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Чуб. V. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. Мет. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. Левиц. І. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ. Шух. I. 211.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Убуритися Cм. убурюватися.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к. Мил. М. 31. Вас. 203.