Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

филь
финкати
фиркати
фискавка
фівкати
фіґель
фіґлювати
фіґлявий
фіїн
фіїна
фільварок
фін
фінда
фіндюрка
фіновщина
фіомак
фіра
фіранка
фірас
фірма
фірмак
фірман
фірманина
фірманити
фірманка
фірманський
фіровщина
фіртка
фірчак
фірчати
фіст
фітик
фітчик
фіціґорний
фіцька
фіявка
фіякр
фіялка
фласкати
флейтух
флекев
флигон
флигош
флинта
флинтованє
флинтувати
флисник
флінькати
флов
флот
флояра
флудець
фльокати
фльокотати
фльондра
фльора
фльорес
флюта
флявора
фляворити
фляцкати
флячки
фляша
фляшечка
фляшка
фляшча
фляшчина
фовзатися
фокош
фолоситися
фолькотіти
фолюш
фолюшарь
форботи
форкання
форкати
форкотати
форкотливий
форналь
форост
форс
форст
фортуна
фоса
фоскати
фоснути
фостик
фосувати
фота
фофлавий
фоц
фошкавка
фоя
фраїр
фраїрка
фраїровський
фраїрочка
фраїрча
фрайтер
фрамуга
франзоля
Франція
француз
французка
французчина
французький
фрас I
фрас! II
фраснути
фрасуватися
фрасунок
фрашки
фрейда
фрела
фрембія
френзлі
фриґа
фрика
фрр!
фруз
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Вех м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Гадина, -ни, ж. 1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Ном. № 11084. Туга коло серця як гадина в'ється. Чуб. V. 473. 2)сліпа = веретінник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16. 3) — сороката. Pelias chersea. Шух. І. 22. 4) — чорна. Pelias chersea. Шух. І. 22. 5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадинка. Грин. І. 6; гадинонька, Мет. 251; гадиночка. Чуб. V. 434.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата. Н. Вол. у.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. Г. Барв. 456. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ. Левиц. КС. 66.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Страшко нар. Страшно.
Нас спонсорують: