Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Назаумі́ру нар. = назавміру.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. б) — гірка. Hierochloa borealis R. et Sch.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою.
Скомина, -ни, ж. Оскомина.