Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Кап II, -пу, м. волосовий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла. Шух. I. 163.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Перетягани, -нів, мн. Переходъ гостей отъ тестя къ свекру во время свадьбы; также въ первое воскресенье послѣ свадьбы.
Трав'янка, -ки, ж. 1) Раст. a) Stellaria Holostea L. Анн. 343. б) Tragopogon floccosus N. А. К. Анн. 356. Плела вінок з ромену, сокирок, трав'янок. Мир. ХРВ. 60. 2) Проститутка. Шейк.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: