Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сипання
сипати
сипатися
сипець
сипкий
сипляти
сипнути
сипонути
сипучка
сир
сирвасер
сирватка
сирено
сирець
сирий
сириця
сиричина
сиричуватий
сирівець
сирівочка
сирісінький
сирість
сиріти
сирітка
сирітство
сирітський
сирник
сирно
сирняк
сирняччя
сироватень
сироватка
сироватчаний
сировець
сировий
сировиця
сировоїдка
сиродій
сироїд
сироїдка
сироїжечка
сироїжка
сирота
сиротень
сиротина
сиротинський
сиротити
сиротіти
сиротовина
сиротувати
сиротюк
сиротя
сирохман
сирохманя
сируватий
сиряк
сирян
сиряник
сиряно
сиряччя
сисавка
сисак
сисати
сисун
сисунча
сисюрка
сита
ситарь
ситечко
ситий
ситити
ситиця
ситінка
ситний
ситник
ситність
ситняг
сито I
сито II
ситощі
ситце
ситчати
сить
ситячий
сич
сичавиця
сичавіти
сичання
сичати
сичик
сичівник
сияти
сі
сібір
сібірка
сібірний
сібірник
сів
сіва
сівак
сівалка
сівати
сівач
сівачка
сівба
сівбина
сівбиця
сівер
сіверко
сіверний
сівкий
сівок
сідавка
сідак
сідалка
сідало
сідання
сідати
сідатися
сідач
Ворож, -жа, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью. Шух. І. 144.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем. Шух. І. 209 — 210.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Шкарпетки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках. Левиц. І. Бов. 230.
Нас спонсорують: