Бава, -ви, ж. Встрѣчено только уменьш. отъ этого слова: бавойка. Употреблено въ значеніи: гостепріимная хозяйка, задерживающая гостей: Ой буде ж нам ся, буде: забавили нас люде, забавила нас бавойка — Ганнусина матінойка при п'яній горілойці, при любій розмовойці.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Залізя́чка, -ки, ж. Ум. отъ залізя́ка.
Клюй-Дерево, -ва и клюй-дуб, -ба Дятелъ.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Помістниця, -ці, ж.
1) Доска на днѣ воза.
2) Половица.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити.
Скожушитися, -шуся, -шишся, гл. Вздуться, отстать и приподняться (о кожѣ на тѣлѣ, глинѣ на стѣнѣ и пр.). Як помазала цією глиною, то воно так і скожушилось, наче оддулось.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.