Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сипання
сипати
сипатися
сипець
сипкий
сипляти
сипнути
сипонути
сипучка
сир
сирвасер
сирватка
сирено
сирець
сирий
сириця
сиричина
сиричуватий
сирівець
сирівочка
сирісінький
сирість
сиріти
сирітка
сирітство
сирітський
сирник
сирно
сирняк
сирняччя
сироватень
сироватка
сироватчаний
сировець
сировий
сировиця
сировоїдка
сиродій
сироїд
сироїдка
сироїжечка
сироїжка
сирота
сиротень
сиротина
сиротинський
сиротити
сиротіти
сиротовина
сиротувати
сиротюк
сиротя
сирохман
сирохманя
сируватий
сиряк
сирян
сиряник
сиряно
сиряччя
сисавка
сисак
сисати
сисун
сисунча
сисюрка
сита
ситарь
ситечко
ситий
ситити
ситиця
ситінка
ситний
ситник
ситність
ситняг
сито I
сито II
ситощі
ситце
ситчати
сить
ситячий
сич
сичавиця
сичавіти
сичання
сичати
сичик
сичівник
сияти
сі
сібір
сібірка
сібірний
сібірник
сів
сіва
сівак
сівалка
сівати
сівач
сівачка
сівба
сівбина
сівбиця
сівер
сіверко
сіверний
сівкий
сівок
сідавка
сідак
сідалка
сідало
сідання
сідати
сідатися
сідач
Банта, -ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. банти = вергуни. Сим. 192.
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Виріст, -росту, м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. МВ. ІІ. 15. На виріст невисокий. Ном. № 8615.
В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.
Певність, -ности, ж. 1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати? Чуб. V. 76. 2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність. К. Іов. 54.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. І. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. І. 235. З яках частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. МПр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.
Нас спонсорують: