Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник
ставниця
ставня
ставовий
ставок
ставчатий
ставщина
стаганювати
стада
стадарка
стадарня
стадарь
стадечко
стаднарка
стадник
стаднина
стадницький
стадниця
стадня
стадо
стаєнка
стаєнний
стаєночка
стайка
стайниця
стайня
сталевий
сталець
сталити
сталитися
сталка
сталувати
сталь
сталька
стальовий
стальце
сталя
стан
станва
станенька
станиця
станівкий
станівний
станля
станов
станова
становець
становий
становити
становитися
становище
становлення
становляти
становник
станок
станути
станція
станцюватися
станя
ста-півтора
стар
старанкуватіти
старанний
старанно
старання
стараскатися
старатися
старезний
старенний
старець
старецький
старечий
стариган
стариґай
старизна
старий
старик
старина
старинка
старинний
стариця
старичий
старичок
старісінький
старість
старіти
старітися
старка
старкуватий
старливий
старник
старовина
старовинний
старовірство
старогрецький
стародавній
стародавність
староденний
стародуб
стародубка
старожил
старожитній
старозавітний
староміський
старопілля
старосвітній
старосвітщина
староста
староство
старостити
старостиха
старостів
старостонько
старостувати
старостянка
старостянський
старощі
старощіння
старувати
старуватий
Бездільність, -ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Відхрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відхреститися, -щуся, -стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Ном. № 2797. Від смерти а ні відхреститися, а ні відмолитися. Ном. № 8250. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас. Чуб. І. 120.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Кв. І. 23. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Ном. № 722. Отце жахається, як жид Христа. Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. Ном. № 11352. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Св. Л. 37. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь. Чуб. V. 25.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Пасть, -ти, ж. 1) Пасть. А в иншого і зубів нема, сама пасть, що инша голова йому в рот улізе. Кв. 2) Ловушка для лисиць: деревянный цилиндръ — выдолбленный буковый пень — осмів лежитъ горизонтально; въ верхнемъ боку его отверстіе, сквозь которое можетъ проходить вертикально стоящая надъ нимъ ступа — бревно съ тяжестью на верхнемъ концѣ и двумя желѣзными остріями — зуба́ми — на нижнемъ, въ срединѣ стоитъ зрущик — палочка съ шнуркомъ, удерживающимъ ступу вверху. Ловушка вставляется въ нору лисицы, которая, выходя черезъ цилиндръ, толкаетъ зрущик, ступа падаетъ и остріями убиваетъ звѣря. Шух. І. 236.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Політура, -ри, ж. Лакъ. Махнув у столярню і вніс політуру. Св. Л. 223.
Торгівля, -лі, ж. Торговля. Харьк. у.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Нас спонсорують: