Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жебрувати
жевжик
жевжикувати
жевжичок
жевріти
жеврітися
жегнання
жегнати
жегнатися
жежель
жежко
жезл
жезло
желізний
желіпало
желіпання
желіпати
желонка
жельман
жемериння
жемчуг
жемчужина
жемчужний
жемчужок
женавий
женило
женити
женитися
жених
женихання
женихатися
женихівський
женихливий
женихливість
женишенько
женишина
женишище
женишок
женіння
женничка
жентиця
жентичник
женців
женчик
женчиха
женчуг
жень
женькиня
женьчар
женьчарка
женьчуги
жербій
жерва
жерделя
жердина
жердка
жердь
жердя I
жердя II
жердяний
жереб
жеребець
жеребитися
жеребна
жеребцювати
жеребчик
жереб'я
жереб'ячий
жерелатий
жерело
жерелуха
жерельце
жереп
жерепмик
жеретій
жеретія
жеретіяка
жерех
жерецький
жерібна
жерій
жерлига
жерлистий
жерло
жерлуха
жерлянка
жерниця
жернівка
жерства
жерстина
жерстити
жерсть
жерстяний
жерстянка
жертва
жертвувати
жерти
жертівня
жертка
жертовник
жерть
жеруха
жерцем
жерявий
жестер
жєс
жибець
жибрій
жив!
живати
живетень
живець
живжик
живжикувати
живий
живило
живина
живити
живитися
живиця
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. ІІ. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Раваш, -ша, м. = реваш. КС. 1889. VIII. 404.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі. К. МБ. III. 252.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну. Рудч. Ск. І. 76.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Нас спонсорують: