Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Відвертання, -ня, с.
1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе.
3) Вычитаніе.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати.
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Постеріг лопатки в горосі. Постеріг старий, що він тяжко согрішив.
2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Разом за Божим росказом. Горе дворові, де корова росказ волові.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка.