Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Бедрик, -ка, м. 1) Значеніе непонятно: употребл. въ щедрівці: Щедрик-бедрик! дайте вареник. Чуб. III. 177. Cм. въ томъ же значеніи ведрик. 2) дай боже й на бедрик! Дай Богъ и въ будущемъ. Сквир. у. 3) Насѣк. = сонечко, Coccinella. Cм. бездрик.
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.
Повідгонити, -ню, -ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш. Конст. у. 2) = поступати, поступити 2. ХС. VII. 421. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Волч. у. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем? К. ХП. 66.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало. Лебед. у.
Халамей, мея, м. Прозвище для еврея. Жид, жид-халамей, повісився на щабель. Подольск. г.
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Нас спонсорують: