Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Кач! Слово, употребляющееся при дѣвичьей игрѣ въ Бердовичко и означающее приказъ бѣжать: Кач дале, кач!
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Проїхали поле, проїхали друге.
Тил, -лу, м.
1) Задняя часть, сторона чего нибудь.
2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Ум. тило́к, тило́чок.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1.