Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Ум. білоручечка.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Миготі́ти Cм. миготати.
Ростулюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростулятися.
Супряжник, -ка, м. = супружник.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки.