Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ.
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду?