Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Кармазин, -ну, м.
1) Сукно малиноваго цвѣта.
2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Не важились ходити у кармазинах.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Повідступатися, -паюся, -єшся, гл. Тоже, что и відступитися, но во множествѣ.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє.
2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити.
3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку.
Черет, -ту, м. = очерет. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету.