Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельмий, -а, -е. = великий. Боже єдиний, Боже вельмий! Тепер увесь світ на хабарові стоїть. Кіевск. у. Святий Боже, святий вельмий, змилуйся над нами. Кіевск. у. Дощ іде, та не вельмий. Васильк. у.
Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. І. 1.
Крамарочка, -ки, ж. Ум. отъ крамарька.
Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Стерв'яка, -ки, ж. = стерво.
Удоювати, удо́юю, -єш, сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.
Усоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться. Губи (родъ грибовъ) як усоліють, то такі гарні. Лебед. у.