Балець, -льця, м. 1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. 2) Родъ свадебнаго хлѣба.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ум. розбійничок, розбійниче́нько.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку.