Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. Ум. підкісничок.
Пряха, -хи, ж. Прядильница. І швачка, і прачка, і пряха. Моя мати пряха. Ум. пряшечка. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.