Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.
Ширник, -ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина.
