Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо.
Ігрище, -ща, с. = грище. Дівочі ігрища незабутні. На ігрищах ніхто як я перед вела.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ).
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл.
1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном.
2) Передавать, передать, дать лишнее.
Переховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. перехова́тися, -ва́юся, -єшся, гл.
1) Прятаться, спрятаться, укрыться на извѣстное время. Скільки раз вона переховувалась по чужих хатах, по клунях, поки в йому було не простигне той пекельний вогонь.
2) Сохраняться, сохраниться. Я таки й чував про старого Филона, що в його старосвіщина переховується.
Побілувати, -лую, -єш, гл. 1) Посдирать кожи съ животныхъ. 2) Побѣлить стѣну бѣлой глиной. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Cм. лепішник.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала.
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають.