Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доглядач

Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГЛЯДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГЛЯДАЧ"
Бузьочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бузьок. 2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10.
Картівниця, -ці, ж. = картниця.
Кошелик, -ка, м. Ум. отъ кошіль.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Обгодовувати, -вую, -єш, сов. в. обгодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Окармливать, окормить. Обгодував і упоїв, так що вовк не видержав. Рудч. Ск. І. 12.
Рак, -ка, м. 1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = раглик. Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. рачок.
Рипіти, -плю, -пиш, гл. Одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Чуб. V. 197. Вози риплять, ярма бряжчать. Н. п. Рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. І. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном. № 14267. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає. Чуб. V. 16. 2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Чуб. III. 36. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 3)плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима. Рудч. Ск. І. 212.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався? Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГЛЯДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.