Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика.
Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Ум. жа́ртик.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Ой очі мої заспані.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл.
1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками.
2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили.
3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш.
4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.