Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рандарський
рандарь
ранений
ранець
ранити
ранісінько
раніший
ранішній
ранковий
ранком
ранкувати
ранний
ранник
ранній
рання
рано
ранок
ранонька
рант
рантовий
рантух
рантуховий
рантушина
рантушок
ранш
раняшній
рапавий
рапавка
рапак
рапач
рапіти
рапкати
рапотати
раптовий
раптово
раптом
раптянка
рапуття
рапчак
рапчати
раріг
рарожий
раст
рата
ратай
ратайський
ратиця
ратище
ратман
ратовище
ратувати
ратуш
ратуша
ратушний
ратюга
рафка
рахатися
рахкавка
рахкати
рахман
рахманний
рахманський
рахмистер
рахмистиня
рахта
рахтувати
рахуба
рахубно
рахування
рахувати
рахуватися
рахунковий
рахунок
рацавий
рацавка
рація
рацький
рацюга
рачачий
раченя
рачешийки
рачити
рачиця
рачій
рачки
рачкувати
рачкуватися
рачок
рашкуль
рашпіль
раювання
раювати
раяти
раятися
рваниця
рвати
рватися
рвач
рвачкий
рвонути
рвонутися
рджок
рдитися
реберечко
реберце
ребро
ребровачка
рев
рева
реваш
ревень
ревидон
ревидувати
ревизія
ревизон
ревизор
ревизський
ревище
ревіль
ревіння
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка. Ном. № 6380.
Драба́стий, -а, -е. = драбинчастий 2. Оддав Чіпці старого-старого драбастого гусарського коня. Мир. ХРВ. 364.
Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. ІІ. 46. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Лубен. у. Чад і дим з нори кужелиться. Полт. г.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Котл. Ен. 1. 24. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Шевч. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте. Грин. ІІІ. 36.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому. Ном. № 7132.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Нас спонсорують: