Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухомий
рухомість
руця
руч
ручай
ручайка
ручатися
ручений
рученька
рученя
ручий
ручина
ручити
ручитися
ручиця
ручка
ручковий
ручний
ручник
ручниця
ручно
ручухна
рушання
рушати
рушатися
рушення
рушити
рушлята
рушний
рушник
рушниця
рушничок
рушно
руштунок
рьоб
рюм
рюма
рюмати
рюмок
рюмса
рюмсання
рюмсати
ряб
рябець
рябий
рябина
рябити
рябісінький
рябісінько
рябіти
рябітися
рябканистий
рябко
рябо
рябок
рябокрилий
рябомизий
ряботиння
рябуха
рябчик
ряд
ряделце
ряденце
рядити
рядитися
рядло
рядна
рядний
ряднина
рядно 1
рядно 2
рядняний
рядовий
рядовик
рядовина
рядок
рядувати
рядюга
ряжа
ряжанка
ряжечка
ряжка
ряма
рямено
рями
рямити
рямка
рямпати
рямтя
рямця
рямя
рянда
ряндавий
ряндка
ряндя
ряндярь
ряпуха
ряса
рясити
рясиця
ряска
рясний
ряснистий
рясниця
рясніти
рясно
ряснота
рясота
ряст
рятування
рятувати
рятуватися
рятуйточки
рятун
рятунка
рятунок
ряхатися
ряхта
ряхтіти
ряхтяний
Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А оно крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. І. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IХ. 29. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. болячечка. Ув. болячище. Мил. М. 97.
Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати. Мл. л. сб.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула. Гол. III. 17.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло. Гол.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать. Александров. у.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату. Гол. III. 393.  
Нас спонсорують: