Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Шабельки гартують. Бідуючи, серце собі гартували.
Забі́гти Cм. забігати.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Сапання, -ня, с. Полотье.
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.