Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робачок
робина
робити
робитися
робіння
робітка
робітливий
робітний
робітник
робітниця
робітня
робітонька
роблений
роблениця
робливо
роблювати
робота
роботизна
роботуха
роботяга
роботяй
роботящий
робочий
робучий
ровень
ровінь
ровта
ровчак
рогаль
рогань
рогатизна
рогатий
рогатина
рогач
рогачик
рогачилно
рогачка
рогіжник
рогіз
рогітра
рогове
роговий
роговка
роговня
рогожа
рогожина
рогожка
рогожовий
рогоза
рогозовий
рогулька
рогуля
роґлик
родак
родатися
родачка
роделя
роджати
роджений
родзинки
родзинковий
родзиночки
родиво
родимець
родимий
родина
родини
родинин
родиня
родитель
родителька
родительський
родити
родитися
родич
родичатися
родичів
родичка
роділля
родіння
родний
родовитий
родовитість
родовід
родонути
родонька
родоньків
родонько
родючий
родючина
родючість
родющий
роєнний
роєчок
рожа
рожаїстий
рожай
рожаний
рожати
рожатися
рождати
рождатися
рожденець
рождений
рожденик
рождениця
рожденка
рождення
рожевий
рожево
рожен
роженочка
рожин
рожина
рожівка
рожівна
рожувати
роза
розан
розанець
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої. Ком. І.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.
Поростицювати, -цюю, -єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Середній, -я, -є. 1) Средній, срединный. Чуб. V. 938. Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся, держися війська все середнього. АД. І. 16. 2) Среднихъ лѣтъ. Ой маненьких потоптала (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала. Н. п.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Шевч. 19. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. Гн. II. 28. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35). 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! Ном. № 5443. 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Ном. X. 6328. Цікавий, як циган до бджіл. Ном. № 6515. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. Чуб. І. 154. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Нас спонсорують: