Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домів
домівка
домівник
домівниця
домівство
домівський
домізкуватися
доміркуватися
домірний
домітати
домлівати
домняти
домовий
домовик
домовина
домовини
домовинка
домовити
домовляти
домовлятися
домовний
домовник
домогання
домогатися
домодержавець
домолити
домолитися
домолоти
домолотити
домолочувати
домонтарство
домонтарь
доморобний
доморослий
доморядник
доморядця
домостити
домотканий
домотур
домочити
домочок
домочувати
домощувати
домощуватися
домування
домувати
домуватися
домудруватися
домуровувати
домуровуватися
домчати
домчатися
дом'яти
дон
доненька
донести
донехочу
донець
донечка
донігатися
донімати
донін
донка
доносити
доносити 2
доношати
доношатися
доношіння
доношувати
доношуватися
дончик
дончиця
донщиха
донька
доньчин
донюхатися
донюхуватися
доня
доняти
донятися
до-обід
дообідати
дообідній
дообідувати
доокола
доорати
доорювати
доорюватися
доостанку
доочне
допадати
допадатися
допалати
допалити
допалювати
допалюватися
допаніти
допанувати
допануватися
допарок
допарувати
допасати
допасатися
допасти I
допасти II
допастися
допатрати
допащикувати
допащикуватися
допевне
допевнення
допевнити
допевняти
допевнятися
допекти
доперво
доперти
допертися
допивати
допиватися
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Класний, -а, -е. Классный. Левиц. Пов. 124.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех.
Убільшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. убільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Нас спонсорують: