Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тончити
тоншати
тоня
топа
топелець
топило
топити
топитися
топіль
топілька
топільник
топільниця
топінка
топір
топірня
топірчик
топіт
топка
топкати
топкатися
топкуватий
топленина
топливо
топля
топляник
топнути
тополенька
тополина
тополька
тополя
топорець
топорище
топтанина
топтання
топтати
топтатися
топтуватий
топуз
топу-топу
топцювання
топцювати
топцюватися
топчак
топчаковий
топчило
топчитися
топчій
тор
торавець
торавий
торба
торбака
торбан
торбаниста
торбанистий
торбей
торбешка
торбина
торбинковий
торбинонька
торбинуватий
торбоноша
торбонька
торботряс
торботрясів
торбочка
торг
торгання
торгати
торгівля
торгнути
торговий
торговиця
торгування
торгувати
торгуватися
торгун
торжитися
торжок
торзати
торити
торік
торішній
торішняк
торкати
торкатися
торкнути
торконутися
торкотання
торкотати
торкотіти
торок I
торок II
торонко
тороп
торопа
торопа 2
торопало
торопати
торопитися
тороплений
тороро!
торос
торототіти
торох
торох!
торохкати
торохкотати
торохкотійка
торохкотіти
торохнеча
торохнути
торохнява
торохта
торохтело
торохтій
торохтійка
торохтілка
торохтіло
торохтіння
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Гол. Од. 50. Свита крамська. О. 1861. XI. 26.
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
Сестрина, -ни, ж. = сестра = сеструня. Була у мене старша сестрина, квіточка рожева на порі. О. 1862. VIII. ??4.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Сутозлотий, -а, -е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті. Драг. 52.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є. Канев. у.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: