Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь.
Прокусити Cм. прокушувати.
Сокирянка, -ки, ж. Кирка.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.