Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

требулька
тревний
трейки
трейтина
трейтій
трейтяк
трейтяка
трейцятий
трейчатий
трейчи
трембіта
трембітанник
трембітати
трембітка
трембухатий
трембухач
тременталь
тремкий
тремтіння
тремтіти
трензель
треножити
трепати
трепатися
трепачка
трепет
трепета
трепетати
трепетатися
трепетик
трепетний
трепеття
трепілка
трепітка
трепіток
трепіття
трепло
трепнути
трепота
трепотати
трепотатися
трепотіти
третий
третина
третій
третний
третно
третяк
трефити
трець
тречи
треш!
три
триб
триблистий
трибок
трибратній
трибулька
трибун
трибуна
трибунал
трибух
трибухатий
трибушон
тривавий
тривалий
тривалість
тривальний
тривати
тривний
тригубач
тригубий
тридев'ятий
тридев'ять
тридесятий
тридесять
тридньовий
тридцятеро
тридцятий
тридцятка
тридцяток
тридцятолітка
тридцятострунний
тридцять
триждень
тризілля
тризубець
трийцять
трийчи
триклятий
триконь
трикут
трикутник
трикуток
трилітній
тримання
тримати
триматися
тримбіта
тримонний
трина
тринадцятеро
тринадцятий
тринадцятка
тринадцять
триндатися
тринди
триндикати
триндичка
тринити
триниця
триніжка
триніжник
триніжок
тринка
тринкаль
тринкати
триння
тринпіль
тринпуль
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Поглибати, -баю, -єш, гл. Съ трудомъ полетѣть. Е, після вашого пострілу я запримітив добре, шо одна качка ледве, ледве поглибала, та отам десь певно і впала. Брацл. у.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Шматок, -тка, м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. шматочок.
Нас спонсорують: