Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

троста
тростина
тростиновий
тростистий
тростити
тростка
тростовий
трость
тростяний
тростянка
тротина
тротовина
троха
троха 2
трохась
трохи
трочки
трошечка
трошечки
трошиця
трошка
троща
трощити
троюда
троюдити
трояк I
трояк II
троякий
трояко
трояковий
трояково
троян I
троян II
троянда
трояндовий
трояндочка
троянка
троячка
труба
трубач
трубачів
трубачувати
трубета
трубити
трубка
трубний
трубонька
труд
труджений
трудити
трудитися
труднація
трудний
труднити
труднівки
трудність
труднота
труднощі
трудоватіти
трудовий
трудовитий
трудовник
трудовниця
трудяк
трудячий
трудящий
труждатися
тружений
труїти
труйзілля
трумбітати
трумло
трумна
труна
трунва
трунвовий
трунвонька
трунка
трунковий
трунов
трунок
трунонька
труночок
труп I
труп II
трупій
трупіна
трупішати
трупкати
труповий
трупоїд
трупоїдний
труп'я
трус
труса
трусак
трусанина
трусевий
трусик
трусити
труситися
трусихвостка
трусій
труска
трускавка
трускання
трускати
труслин
трусник
трусниця
труснути
трусок 1
трусок 2
трусь
труський
трусько
труськом
трусь-трусь
трут
трута
Вигодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. вигодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Вскармливаться, вскормиться, быть вскормленнымъ. З нею вигодувався і зріс укупі. Котл. Н. П. 356.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Нестотнісінько нар. Точнехонько. Нестотнісінько у такому ходять котелевські дівчата. ХС. II. 129.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки. Мил. 134.
Повиття, -тя, с. Пеленки.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку. Екатер. у.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Нас спонсорують: