Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теліпатися
теліш
телусь
телуся
телуш!
тельбух
тельбухатий
тельбушок
тельмом
телюжитися
теля
телятина
телятище
телятко
телятник
телятників
телятонько
телячий
телячки
темесити
теметів
темзуй
темлювати
темляк
темний
темник
темнина
темнити
темниця
темничний
темнісінький
темнісінько
темнісічкий
темнісічко
темність
темніський
темнісько
темніти
темнішати
темно
темножовтий
темнозелений
темнолугий
темноокий
темнорудий
темнорусий
темносивий
темносиній
темносірий
темнота
темночервоний
темнощі
темнуватий
темнючо
темня
темперування
темперувати
темрява
темрявий
тем'яжити
тенгериця
тендериця
тендітний
тенетка
тенето
теніти
тенькання
тенькати
тенькнути
тень-телень!
тень-тень!
тепер
теперешній
теперісінько
теперка
теплий
теплина
теплиня
теплиця
тепличина
тепличка
тепличний
теплінь
теплісінький
теплісінько
теплісічкий
теплісічко
теплість
тепліський
теплісько
тепліти
теплішати
тепло
тепло 2
тепломір
тепломірний
теплощі
тепре
терасувати
тербичити
тербук
теребити
теребівля
теребій
теребка
теревенити
теревені
теревені-вені
терези
терем
теремовий
теремок
терен 1
терен 2
тереновий
тереняк
терес
тересувати
тереш!
терканистий
Бігати, -гаю, -єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. ІІ. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Лі́тепло, -ла, с. Теплая вода. Вас. 169. Начерпай води холодної і постав на огонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Уж. Літеплечко.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Розсоханя, -ні, ж. Коршунъ красный, шулятникъ, Falco milvus. Желех. Розсоханя має хвіст розсохатий. Вх. Зн. 60.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами. Новомоск. у.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Убовтнутися, -нуся, -нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Нас спонсорують: