Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

товкувати
товкуша
товкущий
товпачити
товпига
товпитися
товстенний
товстий
товстіти
товстішати
товсто
товстобровий
товстокосий
товстоногий
товстопикий
товстопрядуха
товстопузий
товстуватий
товстуля
товстун
товстуха
товстушка
товстючий
товт
товч
товченик
товчення
товчєнка
товчи
товчій
товчільниця
товчіння
товчія
товчка
товчок
товща
товщати
товщий
товщиня
товщінь
тогдий
тогді
тогдішній
тогід
тогідний
того
тогобіцький
тогобічний
тогобочанин
тогобочанка
тогобочанський
тогоди
тогокало
тогокати
тоголітній
тогочасній
тоді
тодішній
тож
той
тойді
токан
токаренко
токарик
токариха
токаричок
токарів
токарівна
токарня
токарство
токарський
токарь
токарювати
токма 1
токма 2
токмачити
токмачка
токмити
токмитися
токовий
токотати
токотіти
толань
толба
толк
толкування
толкувати
толкуватися
толо
толоб
толовірство
толок
толока
толокувати
толочанин
толочення
толочити
толочний
толуб
томити
томитися
томлений
тонити
тонісій
тонісінький
тонісінько
тонісічкий
тонісічко
тонічкий
тонічко
тонкий
тонко
тонконіг
тонконіжка
тонкорогий
тонкослізка
тонкота
тонкошкурий
тонути
тонучий
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Боровиця, -ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = боровина. Чуб. IV. 389.
Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках. Кв.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Нас спонсорують: