Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
9
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

16
10
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
5
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

3
4
12
Денис
2015-10-25 12:33:43
Всем привет ! Подскажите пожалуйста, как правильно написать на украинском языке фамилию Висловский . За ранее благодарен !

3
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Н. п. до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. МВ. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. Ном. № 13031. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. Полт. г. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька. Грин. III. 400.
Пальок, -лька, м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) Cм. деркач. Шух. І. 166.
Покурити, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Снідальниця, -ці, ж. Завтракающая. снідальницями называются въ свад. обрядѣ дѣвушки и женщины, приходящія въ понедѣльникъ изъ бывшаго дома новобрачной въ ея новое жилище завтракать. Грин. III. 447.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.