Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
9
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

16
10
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
5
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

3
4
12
Денис
2015-10-25 12:33:43
Всем привет ! Подскажите пожалуйста, как правильно написать на украинском языке фамилию Висловский . За ранее благодарен !

3
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. Макс. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. Мет. 346. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. Рудч. Ск. II. 188. 3)з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? Чуб. V. 233. 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня. Вас. 163.
Зрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. ІІ. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Люби́сток, -тку, м. Раст. Levisticum officinale. Чи в любистку ти купався, що ти мені сподобався? Чуб. V. 75. Ум. любисточок.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Стелепнути, -пну, -неш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.