Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто.
Солов'їний, -а, -е. = соловйовий. Руки білі, стан тоненький, голос солов'їний.