Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Здорова була, дівчино моя! Боже поможи! — Здорові були! бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний!
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Розчали робити хату. Розчав віяти зерно.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.