Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
У словнику української мови Б. Грінченка не вдалося знайти потрібне слово. Під час введення слова у поле пошуку звертайте увагу на пропоновані слова з випадаючого списку.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. І. 50.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).