Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Гру́бний 3, -а, -е и гру́бній, -я, -є. Относящійся къ печкѣ, печной. Зміев. у. Грубня печина. Харьк.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb. ЗЮЗО. І. 132.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Потуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Покрыться туманомъ, затуманиться. 2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.
Хрущ, -ща, м. 1) Майскій жукъ. Melolontha vulgaris. Чуб. V. 1144. Вх. Пч. І. 7. Хрущі над вишнями гудуть. Шевч. 395. 2)волоський. Насѣк. Melolontha solstitialis. Вх. Пч. II. 27. Ум. хрущик. Ув. хрущище. Гол. І. 128.
Нас спонсорують: