Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. О. 1861. III. 17. Що то, Боже, хмара! сонце затінить. Лебед. у.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Наме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. 2) Намерзшій сверху льдомъ, снѣгомъ. У вікна, крізь намерзлі шибки, ледве-ледве пробивався світ. Мир. Пов. І. 114.
Роспоряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. роспоряди́тися, -джуся, -дишся, гл. = роспорядити. Роспорядись, жінко, щоби ти зобрала хліб. Рудч. Ск. І. 80.
Рочитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Давать обѣтъ. Не рочися, бо гріх буде. Шишацкій.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.
Нас спонсорують: