Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Луци́пір, -ра, м. = люципер.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема. Богодух. у.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Середохрестя, -тя, с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69.
Нас спонсорують: