Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Присотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Привязаться, пристать. Ой присоталась до серденька туга, та й не може відчіпиться. Бытъ 2) Придти, прибрести. Прошу не остаться на мою прозьбу до мене присотаться.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє.