Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Зачерпну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Зацѣпиться, задѣть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся. Мет. 468.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ. Желех.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити. Камен. у.
Присвоїти, -вою, -їш, гл. 1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у. 2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки. Черниг. у.
Нас спонсорують: