Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Байстрючка, -ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатер. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. ЗОЮР. I. 28. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Далеко, як оком, сягнеш. Ном. № 7745. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Мет. 7. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села. Кв. 11. 226.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас. Волч. у.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл. 1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Н. п. Отам за лісом дощик спустився. Лебед. у. 2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори. Чуб. V. 98. 3)на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. К. ЦН. 270. Не спускайся, Грицю, на дурницю. Чуб. І. 250. У сьому дражливому ділі спустилась на мене. К. ХП. 17. 4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями. О. 1862. V. Кух. 34.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.
Нас спонсорують: