Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Cм. білка.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. Нехай його густий обійме морок. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2.
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
Хупор, -ра, м. Бугоръ.