Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. 2) Монета: а) 10 коп. Подол. и Бессар. г. б) австрійскій гульденъ. Федьк. І. 4. Гол. IV. 532. Ум. левин. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. Шух. І. 170. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли. Шух. І. 147.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Подружитися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Нас спонсорують: