Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиджувати
висиджуватися
висилати
висилити
висиляти
висилятися
висинатися
висинити
висиновити
висинювати
висиня
висип
висипати
висипатися
висипка
висипляти
висиплятися
висисати
висити
висихання
висихати
висівати
висівки
висівчаний
висікака
висіканка
висікати
висікатися
висіль
висіпатися
висіти
висіяти
вискакувати
вискалити
вискаляти
вискалятися
висквирятися
вискирити
вискиряти
вискирятися
вискіпати
вискіпатися
вискічка
вискотня
вискоцень
вискочити
вискребти
вискрипувати
вискрібати
вискрібки
вискромаджувати
вискубати
виславляти
вислати
вислебезувати
вислизнути
вислий
вислід
висліджування
висліджувати
висліпати
висліпити
вислобонити
вислобонитися
висловити
висловлювати
висловлюватися
висловляти
висловок
вислозадий
вислуга
вислуговуватися
вислуженина
вислуженька
вислужити
вислужний
вислужувати
вислужуватися
вислухання
вислухати
вислухач
вислухувати
вислюга
висмажити
висмажувати
висмажуватися
висмалити
висмалювати
висмердітися
висмик
висмикати
висмикатися
висмичок
висмівати
висміватися
висмоктати
висмоктувати
висмолити
висмолювати
виснажити
виснажувати
виснажуватися
виснитися
виснувати
виснути
висок
високий
високість
високо
високодумний
високодумно
високодумство
високоповажний
високорогий
високославний
високостанний
високочолий
високошановний
висолопити
висолоплювати
Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Зозначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає. Маркев. 125.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Обварювати, -рюю, -єш, сов. в. обвари́ти, -рю́, -риш, гл. Обваривать, обварить, облить кипяткомъ. Бідна дитина зовсім руку обварила. Васильк. у.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Прикрість, -рости, ж. 1) Непріятность. Не роби прикрости. Н. Вол. у. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість. Н. Вол. у.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: