Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиджувати
висиджуватися
висилати
висилити
висиляти
висилятися
висинатися
висинити
висиновити
висинювати
висиня
висип
висипати
висипатися
висипка
висипляти
висиплятися
висисати
висити
висихання
висихати
висівати
висівки
висівчаний
висікака
висіканка
висікати
висікатися
висіль
висіпатися
висіти
висіяти
вискакувати
вискалити
вискаляти
вискалятися
висквирятися
вискирити
вискиряти
вискирятися
вискіпати
вискіпатися
вискічка
вискотня
вискоцень
вискочити
вискребти
вискрипувати
вискрібати
вискрібки
вискромаджувати
вискубати
виславляти
вислати
вислебезувати
вислизнути
вислий
вислід
висліджування
висліджувати
висліпати
висліпити
вислобонити
вислобонитися
висловити
висловлювати
висловлюватися
висловляти
висловок
вислозадий
вислуга
вислуговуватися
вислуженина
вислуженька
вислужити
вислужний
вислужувати
вислужуватися
вислухання
вислухати
вислухач
вислухувати
вислюга
висмажити
висмажувати
висмажуватися
висмалити
висмалювати
висмердітися
висмик
висмикати
висмикатися
висмичок
висмівати
висміватися
висмоктати
висмоктувати
висмолити
висмолювати
виснажити
виснажувати
виснажуватися
виснитися
виснувати
виснути
висок
високий
високість
високо
високодумний
високодумно
високодумство
високоповажний
високорогий
високославний
високостанний
високочолий
високошановний
висолопити
висолоплювати
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Призначіння, -ня, с. 1) Назначеніе. Левиц. Пов. 154. 2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся. Гн. І. 166.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Фірмак, -ка, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. Шух. I. 281, 283. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ. Шух. І. 216.
Чужоварник, -ка, м. Раст. Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Нас спонсорують: