Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. Ном. № 975. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки. Ном. № 975.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Німчин, -на, м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. І. 99.
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5.
Нас спонсорують: