Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Безпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Безпрекословно. Галиц.
Відсотувати, -тую, -єш, сов. в. відсотати, -таю, -єш, гл. Разматывать, размотать (нитки).
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194. 2)день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. Єв. Мр. VI. 11. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день. Драг. 58. 3)де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють. Ном. № 3645.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Улягтися Cм. улягатися.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: