Вапняр, -ра, м.
1) Приготовляющій известь.
2) Возящій известь. Cм. вапельник.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Ум. палічка.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны.