Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити.
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Крупкий, -а, -е. Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша).
Кутий, -а, -е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті.
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні.