Бурка, -ки, ж. 1) Бурка. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. 2) Родъ башлыка у опанчі. 3) = картопля. 4) = буря. Ум. бурочка.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило.
Каплина, -ни, ж. = капелина.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Прибочний, -а, -е. Боковой.
Чмирь, -рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру.
3) —ря. Чумазый.