Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко
паламарів
паламарівна
паламарка
паламарня
паламарський
паламарчин
паламарчук
паламарь
паламарювати
паланка
палання
палата
палати
палахкотіти
палахнути
палац
палаш
палга
палговатий
палений
паленина
палениця
паленка
палення
паленчарня
паленя
палетиця
палець
палечний
паливо
паливода
палиґа
паликопа
палимон
палисвіт
палити
палитися
палихвіст
палиця
палій
палійка
палінка
паління
паліночка
палінчарня
паліпля
паліток
палітра
палічка
паліччя
палія
палка
палкий
палко
палочник
палуб
палуба
палубець
палубчастий
палука
палустень
паль
палькувати
пальма
пальмовий
пальовиско
пальок
пальонка
пальчак
пальчатка
пальченя
пальчик
палюга
палюх
палючий
паля
паля 2
паляниця
паляничити
паляничка
палянишниця
палянка
паляр
палярня
памеги
памнятати
памнятущий
памолодок
памолодь
памолоток
паморозь
паморока
паморочити
паморочка
пампух
пампуха
памула
памфиль
пам'ятання
пам'ятати
пам'ятатися
пам'ятка
пам'яткий
пам'ятковий
пам'ятливий
пам'ятний
пам'ятник
пам'ятущий
пам'ять
пан
панаджин
панас
панахати
панахида
панахидник
панва 1
панва 2
паненя
паникадило
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Навпа́к, навпаки́, нар. Наоборотъ, напротивъ, въ противную сторону. Дарма, що вкупі ночували, а тілько одно туди, а друге туди, головами навпаки. Г. Барв. 392. Покотила паляницю навпаки сонця. Кв. І. 133. Я дала (хліба), та мабуть паляниці тогді їй забажалось. Воно взяло й кинуло навпаки. Г. Барв. 439.
Наплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Наплодить, народить, размножить. Нігде мені гнізда звити, нігде мені діток наплодити. Мет. 211. Багацько хлопців там наплодить. Котл. Ен.
Неситство, -ва, с. = несить.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Нас спонсорують: