Гайсання, -ня, с. = гасання.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Копнути Cм. копати.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Се ж він своїми руками і дерева понасажував.
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл.
1) Чирикнуть.
2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.