Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску.
Подочитувати, -тую, -єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Потрепать много (льна, конопли).
2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ.