Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. І. 23. Глухий не почує, то вигода. Посл. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. І. 14. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Говірка, -ки, ж. 1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Черниг. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. МВ. ІІ. 31. 2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. Г. Барв. 328. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря. Мир. ХРВ. 115. 3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Полт. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька. Чуб. V. 123.
Дрі́пло, -ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Прибільшатися, -шаюся, -єшся и прибільшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прибільшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Увеличиваться, увеличиться. Канев. у. Їх військо тими збігами прибільшувалось і в силу вбивалося. К. Хм. 41. 2) Прибавляться, прибавиться. 3) Преувеличиваться, преувеличиться.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові. О. 1862. II. 37.
Нас спонсорують: