Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Визволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. І. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32.
Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий. Зміев. у.
Де́нежка, -ки, ж. Деньга, 1/4 коп. Хоч денежка в кармані та на сто рублів чвані. Ном. № 2534.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
Пір'я, -р'я, с. 1) соб. Перья. Як павине пір'я на спід потоне. Макс. 2) Плавники рыбы. Драг. 1. Ум. пір'ячко.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у. 2) Невольникъ, арестантъ. Угор. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні. Камен. у.
Цятатися, -таюся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Ми на цім світі цятаємось, на тім що то буде? Харьк. у. Дружечки зараз кинулись із боярами цятаться. Кв.
Нас спонсорують: