Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ.
Бочонок, -нка, м. = варило.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. Cirsium lanceolatum Scop.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Двір гарний з рубленою хатою. Ой у полі рублена криниця. Рублений колодязь.
Склянчина, -ни, ж. 1) Стаканъ, стаканчикъ. По склінчині води. 2) Стекляныя бусы и вообще стекляныя украшеніи.