Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?
Цілиця, -ці, ж.
1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю.
2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ.