Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся.
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ.
2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці.
Рачки нар. = раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Евандр у хату рачки ліз.
Хиба 1, -би, ж.
1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть!
2) Недостатокъ.