Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.
Гала меж. 1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88. 2) піти гала світа. = світ за очі піти. Cм. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб. V. 1166.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. Чуб. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. МВ. ІІ. 54. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. МВ. (О. 1862. III. 48). Встав, зірвався, пішов з шумом. Гол. І. 37. зірватися на ноги. Вскочить. Св. Л. 106. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Драг. 16. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Г. Барв. 62. Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. Грин. III. 357. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря. Н. п.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.
Порозшнуровувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розшнурувати, но во множествѣ.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Тиркати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звуки: трр. 2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.
Нас спонсорують: