Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Босорка, -ки, ж. 1) = босорканя. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Нас спонсорують: