Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Оточини, -чин, ж. мн.
1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у.
2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Печура, -ри, ж. = печера 2.
Полиця, -ці, ж.
1) Полка. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині.
2) Отвалъ у плуга. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати.
3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса.
4) Раст. Trifolium arvense L. Ум. поличка, поличенька.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?»
Шахварка, -ки, ж. = шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою?
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.