Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Вирихтувати, -тую, -єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
Да́де нар. Гдѣ нибудь.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Cм. збіжжя.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки.
Потати Cм. потавати.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл.
1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака.
2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія.