Ганяння, -ня, с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити?
Змагати, -га́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Поки руки змагають, то як небудь по світу плентався б. Ой косити, молотити — я то не змагаю. чи ти здоров'ям змагаєш? Здоровъ ли ты? здоро́в'я змагає. Здоровъ, — ва. Як здоров'я змагає, то добре б робити.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
Прицупити, -плю, -пиш, гл.
1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів.
2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця.