Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимніти
озимовий
озимок
озирати
озиратися
озирк
озиркнутися
озирнути
озівський
озірка
озія
озлість
ознаймити
ознаймувати
ознака
означати
озниця
ознобитися
озов
озолотити
озолочувати
озолочуватися
озувати
озуватися
озь-де
озьмінь
озюм
ой
ойкати
ойойкати
ок
окадькуватий
оказатися
оказія
оказуватися
окаїстий
окайка
окалясом
окань
окапини
окарувати
окаряч
окатий
окахтист
окація
окацубнути
окаювання
окаянець
окаянний
окаянниця
океан
окид
окидати
окидь
окинути
окипати
оків
окіл
окільце
окіп
окіст
окіян
окладати
окладина
окладка
окладкуватий
окладник
оклеїна
оклепанець
оклепати
оклепок
оклецькуватий
оклецьок
оклигати
окликати
окликатися
оклинцювати
окличен
окличник
оклій
оклонити
оклоняти
оклунок
оклякнути
око
оковзнутися
окови
оковирний
оковита
оковитка
околеса
околеція
околиця
околичник
околичній
околишній
околіти
околія
около
околом
околот
околотити
околотиця
околотувати
околяса
окоман
окоммкнуть
окомон
окомонша
окона
оконити
оконом
окономичний
окономія
окономша
оконце
окопати
окописько
окопище
окопувати
Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. ІІ. 20. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Н. п.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедія. V. 126.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. Екат. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. Новомоск. у. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Мир. ХРВ. 52. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Г. Барв. 226. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. Мир. Пов. І. 144. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Г. Барв. 531. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Мир. ХРВ. 259. Дощ затявся. Мир. ХРВ. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. Мкр. Г. 16. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся. Чуб. V. 1080.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували? Кіевск. у.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Нас спонсорують: