Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимніти
озимовий
озимок
озирати
озиратися
озирк
озиркнутися
озирнути
озівський
озірка
озія
озлість
ознаймити
ознаймувати
ознака
означати
озниця
ознобитися
озов
озолотити
озолочувати
озолочуватися
озувати
озуватися
озь-де
озьмінь
озюм
ой
ойкати
ойойкати
ок
окадькуватий
оказатися
оказія
оказуватися
окаїстий
окайка
окалясом
окань
окапини
окарувати
окаряч
окатий
окахтист
окація
окацубнути
окаювання
окаянець
окаянний
окаянниця
океан
окид
окидати
окидь
окинути
окипати
оків
окіл
окільце
окіп
окіст
окіян
окладати
окладина
окладка
окладкуватий
окладник
оклеїна
оклепанець
оклепати
оклепок
оклецькуватий
оклецьок
оклигати
окликати
окликатися
оклинцювати
окличен
окличник
оклій
оклонити
оклоняти
оклунок
оклякнути
око
оковзнутися
окови
оковирний
оковита
оковитка
околеса
околеція
околиця
околичник
околичній
околишній
околіти
околія
около
околом
околот
околотити
околотиця
околотувати
околяса
окоман
окоммкнуть
окомон
окомонша
окона
оконити
оконом
окономичний
окономія
окономша
оконце
окопати
окописько
окопище
окопувати
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. ЗОЮР. І. 6. В село із лісу вовк забіг. Гліб. 49. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Полт. г. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. МВ. ІІ. 83. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Харьк. Цілу дорогу сани забігали. Полт. г. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. Грин. III. 609. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей. Вх. Зн. 17.
Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку. Слов. Д. Эварн.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ. (Васильк. у.).
Пересклити, -склю́, -лиш, гл. Вставить новыя стекла.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Подохнути, -немо, -нете, гл. Издохнуть (о многихъ). Коли прилетіло дві вороні та зачали клювать та й подохли. Рудч. Ск. II. 181.
Нас спонсорують: