Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимніти
озимовий
озимок
озирати
озиратися
озирк
озиркнутися
озирнути
озівський
озірка
озія
озлість
ознаймити
ознаймувати
ознака
означати
озниця
ознобитися
озов
озолотити
озолочувати
озолочуватися
озувати
озуватися
озь-де
озьмінь
озюм
ой
ойкати
ойойкати
ок
окадькуватий
оказатися
оказія
оказуватися
окаїстий
окайка
окалясом
окань
окапини
окарувати
окаряч
окатий
окахтист
окація
окацубнути
окаювання
окаянець
окаянний
окаянниця
океан
окид
окидати
окидь
окинути
окипати
оків
окіл
окільце
окіп
окіст
окіян
окладати
окладина
окладка
окладкуватий
окладник
оклеїна
оклепанець
оклепати
оклепок
оклецькуватий
оклецьок
оклигати
окликати
окликатися
оклинцювати
окличен
окличник
оклій
оклонити
оклоняти
оклунок
оклякнути
око
оковзнутися
окови
оковирний
оковита
оковитка
околеса
околеція
околиця
околичник
околичній
околишній
околіти
околія
около
околом
околот
околотити
околотиця
околотувати
околяса
окоман
окоммкнуть
окомон
окомонша
окона
оконити
оконом
окономичний
окономія
окономша
оконце
окопати
окописько
окопище
окопувати
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Вирозумітися, -міюся, -єшся, гл. Сдѣлаться понятнымъ. быть понятымъ. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків. О. 1862. І. 65.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Доплу́татися, -таюся, -єшся, гл. = доплентатися. Аж опівночі хиба додому доплутаєшся. К. І. 4.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте. Мет. 396.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться. Драг. 346.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Нас спонсорують: