Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимніти
озимовий
озимок
озирати
озиратися
озирк
озиркнутися
озирнути
озівський
озірка
озія
озлість
ознаймити
ознаймувати
ознака
означати
озниця
ознобитися
озов
озолотити
озолочувати
озолочуватися
озувати
озуватися
озь-де
озьмінь
озюм
ой
ойкати
ойойкати
ок
окадькуватий
оказатися
оказія
оказуватися
окаїстий
окайка
окалясом
окань
окапини
окарувати
окаряч
окатий
окахтист
окація
окацубнути
окаювання
окаянець
окаянний
окаянниця
океан
окид
окидати
окидь
окинути
окипати
оків
окіл
окільце
окіп
окіст
окіян
окладати
окладина
окладка
окладкуватий
окладник
оклеїна
оклепанець
оклепати
оклепок
оклецькуватий
оклецьок
оклигати
окликати
окликатися
оклинцювати
окличен
окличник
оклій
оклонити
оклоняти
оклунок
оклякнути
око
оковзнутися
окови
оковирний
оковита
оковитка
околеса
околеція
околиця
околичник
околичній
околишній
околіти
околія
около
околом
околот
околотити
околотиця
околотувати
околяса
окоман
окоммкнуть
окомон
окомонша
окона
оконити
оконом
окономичний
окономія
окономша
оконце
окопати
окописько
окопище
окопувати
Дово́зити, -во́жу, -зиш, сов. в. довезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. ІІ. 193.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник. Вх. Зн. 26.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Учетверзі нар. Вчетверомъ.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ. Фр. Пр. 99.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Нас спонсорують: