Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзив
обзиватися
обзирати
обзлачний
обзначити
обзнобити
обзолотити
обзори
оби
обиватель
обида
обидва
обидві
обидвоє
обиденкою
обиденний
обидень
обидний
обидник
обидниця
обидно
обиймиця
обийстя
обихвіст
обихідка
обихідчастий
обичай
обичайка
обичайний
обібрати
обігнати
обігнути
обіграти
обігріти
обід
обід 2
обідання
обідати
обіддя
обідець 1
обідець 2
обідительно
обідити
обідник
обіднити
обіднитися
обідній
обідніти
обідняшній
обідонько
обідранець
обідранка
обідрати
обіжати
обіждати
обіз
обізватися
обіздріти
обіздрітися
обізнавати
обізрітися
обіймання
обіймати
обійматися
обійми
обіймити
обіймище
обійняти
обійстя
обійти
обік
обікласти
обікрасти
обілляти
обіллятися
обіперти
обіпрати
обіпрясти
обіп'ясти
обірати
обірвати
обірка
обірник
обірок
обіруч
обіручки
обіручний
обісіти
обісмілитися
обісмілюватися
обіспати
обіссати
обіссатися
обісхнути
обіськати
обітерти
обітниця
обітріти
обітря
обітяти
обіхідка
обіхідливий
обіхідність
обіхідчастий
обіходити
обіходитися
обіцянка
обіцяти
обіцятися
обіч
обіщати
обіщатися
об'їдати
об'їдатися
об'їзд
об'їзджати
об'їздити
об'їздити 2
об'їманка
об'їсти
Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Поїсти Cм. поїдати.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Нас спонсорують: