Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзив
обзиватися
обзирати
обзлачний
обзначити
обзнобити
обзолотити
обзори
оби
обиватель
обида
обидва
обидві
обидвоє
обиденкою
обиденний
обидень
обидний
обидник
обидниця
обидно
обиймиця
обийстя
обихвіст
обихідка
обихідчастий
обичай
обичайка
обичайний
обібрати
обігнати
обігнути
обіграти
обігріти
обід
обід 2
обідання
обідати
обіддя
обідець 1
обідець 2
обідительно
обідити
обідник
обіднити
обіднитися
обідній
обідніти
обідняшній
обідонько
обідранець
обідранка
обідрати
обіжати
обіждати
обіз
обізватися
обіздріти
обіздрітися
обізнавати
обізрітися
обіймання
обіймати
обійматися
обійми
обіймити
обіймище
обійняти
обійстя
обійти
обік
обікласти
обікрасти
обілляти
обіллятися
обіперти
обіпрати
обіпрясти
обіп'ясти
обірати
обірвати
обірка
обірник
обірок
обіруч
обіручки
обіручний
обісіти
обісмілитися
обісмілюватися
обіспати
обіссати
обіссатися
обісхнути
обіськати
обітерти
обітниця
обітріти
обітря
обітяти
обіхідка
обіхідливий
обіхідність
обіхідчастий
обіходити
обіходитися
обіцянка
обіцяти
обіцятися
обіч
обіщати
обіщатися
об'їдати
об'їдатися
об'їзд
об'їзджати
об'їздити
об'їздити 2
об'їманка
об'їсти
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити. Мнж. 41.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Знеобачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся. МВ. ІІ. 46.
Обстругати Cм. обстругувати.
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати. К. Досв. 86. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив? Грин. II. 100.
Нас спонсорують: